Статті

Захист мигдалю від шкідників та хвороб

Серед шкідників мигдалю слід назвати сливову попелицю (Hyalopterus pruni Fabr.), яка у травні — червні пошкоджує молоді листочки й пагони. При масовому пошкодженні пагони згинаються, а після зникнення попелиці в суху й жарку погоду вони продовжують ріст.

Влітку в суху й жарку погоду у другій половині вегетації в кінці серпня — у вересні на нижньому затіненому боці скелетних гілок 4—7 - річних дерев мигдалю з'являється суцільними колоніями велика персикова попелиця (Pterochloroides persical Chl.). Її досить легко можна виявити за темно-бурими виділеннями на ґрунті під деревом.

Детальніше...
 

Збирання плодів мигдалю

Збирати врожай починають, коли зовнішні оплодні мигдалю розкриються і добре просохнуть. У районах, де запогодними умовами є можливість добре висушити плоди на деревах, збирати їх починають тільки після того, як ядро при згинанні легко ламається. Якщо ядро при згинанні пружинить і не відразу ламається, то в ньому міститься понад 15—20 % вологи. Плоди, з вологістю горіхів і ядра понад 10 %, потребують швидкого очищення і досушування. Щоб запобігти пліснявінню й гниттю, напівсирі горіхи не можна складати в бурти і купи біьше як на одну добу.

Плоди різних помологічних сортів мигдалю рекомендується збирати окремо, не допускаючи їх змішування, що може призвести до зайвих затрат праці на очищення, сортування та створення однорідних товарних партій.

Детальніше...
 

Збирання, сушіння та зберігання горіхів

Залежно від сорту і грунтово-кліматичних умов горіхи фундука достигають у різні строки.

В умовах Південного берега Криму та Закарпаття горіхи достигають на 8—10 днів раніше, ніж у районах степової зони і на 15 днів раніше, ніж у районах Лісостепу.

На Південному березі Криму горіхи фундука збирають у середніх числах серпня, у Степу — в кінці серпня — на початку вересня, у Лісостепу — в середніх числах вересня.

Різниця в строках достигання горіхів окремих сортів, які ростуть в одних і тих самих умовах, може коливатися від 5 до 12 днів.

Детальніше...
 

Розмноження фундука

Сіянці фундука висаджують у дворічному віці. Викопувати і пересаджувати їх краще навесні. Довжина їх кореневої системи при цьому має дорівнювати 22—25 см. Після викопування відбирають придатні для висаджування сіянці, що мають висоту не менше 15 см і товщину кореневої шийки 3 мм і більше, а решту бракують. Придатні для садіння сіянці прикопують. Під час перевезень і висаджування слід вживати заходи, щоб не допускати підсушування кореневої системи.

Вегетативне розмноження. Фундук розмножують відсадками, зеленими живцями, кореневищами, поділом куща і щепами. Для вегетативного розмноження використовують тільки апробовані маточні кущі сортів фундука.

Детальніше...
 

Сорти фундука

Теплий і вологий клімат у республіках Закавказзя, на Чорноморському узбережжі Краснодарського краю та Південному березі Криму сприятливий для культивування старих сортів фундука пристосованих до субтропічних умов вирощування.

Ще в дореволюційні часи були спроби розвести фундук на Україні шляхом використання уже існуючих сортів, але ці спроби успіху не мали, бо існуючі сорти, пристосовані до м'якого клімату, не витримували суворих умов України.

Для України треба було вивести свої сорти фундука, які були б пристосовані до суворіших кліматичних умов, але які й не поступалися б уже відомим у культурі сортам ні за врожайністю, ні за господарськими властивостями горіхів. Тепер уже можна сказати, що це завдання виконано.

Детальніше...
 
<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 Наступна > Кінець >>

Сторінка 1 з 9

Використання матеріалів сайту можливе виключно з некоммерційною метою. Обов'язковою умовою є розміщення не прихованого від індексування та легко доступного для ока, посилання на наш сайт:

{матеріал передруковано з інтернет-ресурса avgust.in.ua}.