Збирання плодів мигдалю | Мигдаль

Збирання плодів мигдалю

Збирати врожай починають, коли зовнішні оплодні мигдалю розкриються і добре просохнуть. У районах, де запогодними умовами є можливість добре висушити плоди на деревах, збирати їх починають тільки після того, як ядро при згинанні легко ламається. Якщо ядро при згинанні пружинить і не відразу ламається, то в ньому міститься понад 15—20 % вологи. Плоди, з вологістю горіхів і ядра понад 10 %, потребують швидкого очищення і досушування. Щоб запобігти пліснявінню й гниттю, напівсирі горіхи не можна складати в бурти і купи біьше як на одну добу.

Плоди різних помологічних сортів мигдалю рекомендується збирати окремо, не допускаючи їх змішування, що може призвести до зайвих затрат праці на очищення, сортування та створення однорідних товарних партій.

З молодих мигдалевих дерев заввишки 1,5—2 м зрізувати оплодень бажано вручну. З дерев заввишки 2—3,5 м плоди струшують, тому що застосування драбини нерентабельне.

Найбільш примітивним методом збирання плодів є збивання їх на землю довгими жердинами і короткими палицями. Кінці жердин і палок повинні бути обмотані м'якою тканиною для зменшення різкості ударів. Установлено, що при збиванні плодів мигдалю жердиною у дерев віком сім років відламується до 400 плодоносних пагонів. Продуктивність праці збирача при цьому знижується в 10—11 і більше разів залежно від розміру дерева. На збирання чи струшування недостиглих плодів затрачають більше робочого часу, ніж на збивання достиглих.

Щоб зменшити затрати праці на збирання плодів, перед струшуванням під деревами розстилають полотнища чи плівки.

Одним з найпростіших методів механізації збирання плодів є застосування ящика на візку, який перевозиться кіньми. З одного боку ящика прикріплені два полотнища, які розстилають під деревом. Струшені плоди за допомогою полотнищ зсипають у ящики. Ящик і візок повинні мати довжину не менше 4 м, розмір полотнища залежить від розмірів дерев.

Найбільш продуктивним методом збирання мигдалю є застосування механічних струшувачів різних конструкцій, зокрема ВСО-25 «Стрела», які монтують на тракторі. За допомогою стріли, на якій розміщується механічний захват, плоди струшують на переносні полотнища, а потім зсипають у ящики і відвозять до місця очищення.

Універсальною машиною для збирання різних плодів є самохідна плодоуловлююча платформа з інерційними струшувачами. Збиральний агрегат цієї машини складається з двох самохідних половин, забезпечених плодоулов-люючими полотнищами, площею понад 32 м2, з транспортерами, що подають осипані плоди в ящики.

У ящик-контейнер завантажують близько 0,7 м3 плодів, після наповнення він механічно вивантажується на землю по дорозі до другого дерева. Замість наповненого ящика на машину під транспортер оставлять порожній. Ящики з плодами мигдалю можуть бути зібрані й навантажені автонавантажувачем на причіпні площадки і відвезені до місця їх очищення. При струшуванні плодові пагони не обламуються. Гідравлічний інерційний струшувач, встановлений на кожній самохідній половині вказаної машини, дозволяє операторові на стрілі підійти до будь-якої гілки, розміщеної з одного боку дерева.

На самохідній плодоуловлюючій платформі з інерційним струшувачем працює водій і оператор. На плодозбиральному агрегаті працює четверо працівників, які за зміну можуть зібрати врожай із 146 і більше дерев і затарити його. На струшування плодів з одного дерева затрачається 1—2 хвилини. Продуктивність машини-струшувача знижується при збільшенні кількості скелетних гілок, тому кількість основних утворюючих крону скелетних гілок на дереві треба доводити до мінімуму — 3—4. У господарствах, що вирощують мигдаль на площі близько 100 га, крім збиральних машинц треба мати горіхоплодо-сушарки для очищення ядра від оплодня і шкаралупи.

Лущильні машини дозволяють підвищувати продуктивність одного працівника в 130—300 разів.

Описані вище збиральні машини дуже перспективні, тому при закладанні мигдалевих садів потрібно передбачити можливість їх застосування.

Якість заготовлюваного мигдалевого горіха і ядра повинна відповідати встановленим .стандартам: на сушені горіхи мигдалю — ГОСТ 16830—71 і на ядро сушене — ГОСТ 16831—71.

Технічними вимогами на сушені горіхи мигдалю передбачається вищий і перший сорти, на ядро мигдалю солодкого відповідно до ГОСТу: вищий, перший і другий сорти («Державні стандарти Союзу РСР: горіхи. Ядро горіхів —

ГОСТ 16830—71 — ГОСТ 16835—71». М., 1971).

Закупівельні та оптові (відпускні) ціни на горіхи мигдалю солодкого встановлені залежно від вмісту ядра в них.

За кожний процент збільшення вмісту ядра вище кількості, передбаченої ГОСТом, виплачується надбавка до закупівельної ціни в таких розмірах (за тонну): на горіхи мигдалю солодкого вищого сорту — 43 і першого сорту — 37 карбованців.

За кожний процент зменшення вмісту ядра нижче кількості, передбаченої ГОСТом, закупівельна ціна на горіхи мигдалю солодкого першого сорту зменшується на 37 карбованців.

Закупівельні ціни встановлені на горіхи мигдалю солодкого вологістю 10%. Горіхи вологістю інижче 10% оплачуються з надбавкою в розмірі 1 % від закупівельної ціни на кожний процент зменшення вологості нижче 10 %.

 

Використання матеріалів сайту можливе виключно з некоммерційною метою. Обов'язковою умовою є розміщення не прихованого від індексування та легко доступного для ока, посилання на наш сайт:

{матеріал передруковано з інтернет-ресурса avgust.in.ua}.