Захист мигдалю від шкідників та хвороб | Мигдаль

Захист мигдалю від шкідників та хвороб

Серед шкідників мигдалю слід назвати сливову попелицю (Hyalopterus pruni Fabr.), яка у травні — червні пошкоджує молоді листочки й пагони. При масовому пошкодженні пагони згинаються, а після зникнення попелиці в суху й жарку погоду вони продовжують ріст.

Влітку в суху й жарку погоду у другій половині вегетації в кінці серпня — у вересні на нижньому затіненому боці скелетних гілок 4—7 - річних дерев мигдалю з'являється суцільними колоніями велика персикова попелиця (Pterochloroides persical Chl.). Її досить легко можна виявити за темно-бурими виділеннями на ґрунті під деревом.

Проти попелиць обприскують дерева в кінці цвітіння 30%-ним карбофосом (0,2%-на емульсія) з нормою витрати 1,2—4 кг/га; 70 %-ним сайфосом (0,05—0,15 %) з нормою витрати 1—2 кг/га.

З хвороб мигдалю деяке поширення мають червона і бура плямистість листків. На уражених червоною плямистістю листках (Polistigma rubrum D.C.) утворюються здуті, блискучі, червоні плями діаметром 1—1,5 см.

Проти неї дерева обприскують 50%-ним каптаном (0,5%-на емульсія) з нормою витрати 10 кг/га; 80%-ним цинебом (0,3%-на емульсія) з нормою витрати 6—8 кг/га.

Бура плямистість листків (Clasterosporium Car. Pophillum Adert) проявляється в утворенні круглих, темно-бурих з червоно-бурою облямівкою плям, які, як правило, випадають. Ця хвороба уражує листки, які можуть передчасно обпадати. Молоді пагони і плоди слабо уражуються цією хворобою, тому що більшість вирощуваних сортів мигдалю стійкі проти неї.

Ентомошкідники і хвороби не завдають відчутної шкоди мигдалевим насадженням.

 

Використання матеріалів сайту можливе виключно з некоммерційною метою. Обов'язковою умовою є розміщення не прихованого від індексування та легко доступного для ока, посилання на наш сайт:

{матеріал передруковано з інтернет-ресурса avgust.in.ua}.