Насінне розмноження грецького горіха

Процес насінного розмноження грецького горіха складається з таких послідовних етапів: відбору дерев-насінників, збирання плодів з них, відбору для сівби та стратифікації, зберігання і підготовки до сівби, відбору горіхів для сівби після їх передпосівної підготовки.

Вибір дерев-насінників (плюсових дерев). Поширення культури грецького горіха й акліматизація його залежить від походження насінного матеріалу. Тому при відборі дерев-насінників цьому питанню треба приділити особливу увагу. Бажано, щоб маточники горіха були місцевими або з близьких до місця культури районів. Так, у дослідах Ю. Ф. Гришина (1971), проведених а Ізмаїльському лісгоспзагу Одеської області, рослини грецького горіха, вирощені з насіння з Чернівецькім області, значно більше пошкоджувались низькими температурами, ніж з місцевих насінин.

Дерева-насінники грецького горіха повинні бути зимо-і посухостійкими, стійками проти пізніх весняних заморозків, шкідників і хвороб. Вони повинні мати добрий ріст, рясну щорічну врожайність і високу якість плодів. Треба, щоб плоди на насінниках були великими, з тонкою, але міцною шкаралупою, світлого кольору, повноядрові, з масою ядра не менше 40—50 % від маси ендокарпія. Ядро плода повинно легко вийматися цілим або великими шматочками з шкаралупи. Воно має бути смачним, трохи солодкуватим, з високим вмістом жиру, шкірка, що вкриває ядро, повинна бути світлозабарвлена, без різкої терпкості й гіркоти. На відібрані дерева-насінники заводять карточки, в яких відмічають їх ознаки та місцезнаходження. За цими деревами ведуть. періодичні фенологічні спостереження.

Масове достигання насіння грецького горіха повсюдно починається майже одночасно ,в третій, декаді вересня. Лише, окремі форми його з раннім достиганням насіння дають стиглі плоди в кінці серпня або в перших числах вересня. Достиглість насіння визначається за зовнішнім виглядом і оплоднем (перикарпієм). Стиглі плоди мають розтріснутнй м'ясистий перикарпій, з якого легко випадає ендокарпій. Однак практична стиглість насіння горіха визначається ще до масового збирання врожаю. Якщо при розрізуванні; зелений перикарпій легко відділяється від шкаралупи ендокарпія, горіхи можна збирати. Таке визначення стиглості насіння має велике значення, тому що після збирання горіхи швидко очищаються від шкіри оплодія.

Раніше від усіх достигають горіхи, розташовані всередині крони, в основі гілок ближче до стовбура і в північній частині крони дерева. Пізніше достигають горіхи, що знаходяться на периферії крони, на кінціх гілок (Щепотьєв Ф. Л., 1953, 1954) Однак на практиці не розрізняють плоди периферійні і внутрішньокронні, збирають їх завжди одночасно і разом, хоч вони й різняться за формою, розміром і вмістом жиру в ядрі. В середині горіхи завжди дрібніші й легші, але з більшим вмістом жиру в ядрі, ніж більші, периферійні плоди. Сіянці, вирощені з внутрішньокронних плодів грецького горіха, також мають інші розміри від вирощених з периферійних плодів. Цю різноякісність плодів грецького горіха слід враховувати в процесі його селекції.

Збирають горіхи переважно в ручну, струшуючи їх з гілок, зрізуючи садовими ножицями на довгих палицях або збиваючи жердинами.

Механізованим способом збирають плоди з дерев горіха висотою до 6м за допомогою машинної установки ВСО-25 «Стрела » (Федоренко В. 1970). За допомогою такої установки плоди з одного дерева збирають за 1,5—2 хв, з яких на вібраційну обробку витрачається всього 3—5 сек.

Зібрані плоди грецького горіха очищають від м'ясистого оплодня після чого сушать у тіні під навісом. Корисно свіжоочищені горіхи просушити протягом одного-двох днів на совці, щоб запобігти грибним захворюванням.

Для сівби використовують горіхи, які зберігались не більше року.

Для стратифікації й сівби використовують тільки здорові, достатньо великі, вирівняні за розміром і формою плоди. Всі дрібні, викривлені, загнилі й порожні горіхи Вибраковують. Вони повинні бути світлими, красивими, з більш-менш рівною поверхнею, а ядро їх — великим, наповнювати шкаралупу, легко виймалися, бути смачним і мати високий вміст жиру.

Невелику кількість горіхів перед сівбою старанно оглядають, великі партії аналізують на контрольних станціях.

Підготовки насіння до.сівби. Для висіву восени в рік збирання насіння не потребує спеціальної підготовки. Для весняного ж висіву воно потребує особливого зберігання протягом зими або стратифікації.

Деякі автори пропонують замінити стратифікацію намочуванням горіхів (Курдіані С. 3., 1936; Яблоков А. С., 1957;.Гальченко П. В., 1951).

У Молдавії .перед сівбою сухі горіхи розкладають шаром на сонячному захищеному від вітру місці засипають його шаром піску товщиною 3—5.см. Зверху кладуть шар гною такої ж товщини й поливають. Через кілька днів горіхи починають розтріскуватися, після чого їх висівають.

У наших дослідах, проведених в умовах насіннєсховища Мерчанського лісництва поблизу Харкова, найкращі результати одержані від стратифікації насіння грецького горіха протягом 90 днів у чистому вологому піску при температурі плюс 5-7°С. Горіхи з дуже, тонкою шкаралупою, які легко роздавлюються пальцями, не витримували такого строку стратифікації і загнивали. Для тонкошкара лупних горіхів потрібна стратифікація у вологому, піску при кімнатній температурі (15т-28 °С) протягом. 1—1,5 місяця.

Відбір насіння для сівби після стратифікації. Не всі горіхи в період стратифікації однаково підготовлюються до сівби, незважаючи на однакові умови їх передпосівної підготовки. Перед сівбою частина горіхів має пророслі корінці, в інших розкрилися лише стулки шкаралупи, але корінець зародка ще не розвинувся, у третьої групи горіхів стулки шкаралупи закриті, є і зіпсовані горіхи. Неоднакова підготовленість насіння до сівби пояснюється різним ступенем їх стиглості, спадковими властивостями, а також і різними умовами вологості в піску під час стратифікації. Наскільки великими можуть бути відходи стратифікованого насіння після перевірки його якості, свідчать дані наших дослідів. Нами застратифіковані плоди, зібрані з 14 дерев грецького!горіха. Кількість придатних до сівби горіхів після стратифікації від чотирьох дерев дорівнювала 85— 98 %, від наступних чотирьох — 72—77 і від решти дерев—55—68%. Не придатне для сівби насіння почало загнивати.

Таким чином, стійкість насіння горіха проти загнивай* ня в період передпосівної підготовки також треба враховувати, відбираючи маточні дерева грецького горіха.

Вплив передпосівної підготовки насіння грецького горіха на схожість і ріст сіянців вивчалися нами протягом трьох місяців в ящиках з піском у підвалі. Під час аналізу стану застратифікованих горіхів, безпосередньо перед сівбою, їх поділили за готовністю до сівби на чотири групи. У першу й другу були віднесені горіхи, які дали корінці, в третю — горіхи з розкритими стулками, але без корінців і в четвергу групу—закриті горіхи (Щепотьєв Ф. Л., 1969).

У першій групі було 37,1 % горіхів, у другій — 26,8, у третій—14,6 і в четвертій 21,5 %. Таким чином» перші три групи становили 72,5% від загальної кількості застратифікованих горіхів. Це свідчить про те, що прийнятий нами тримісячний строк стратифікації достатній для підготовки горіхів до сівби. Через півтора місяця після сівби підрахували кількість сходів з метою вияснення впливу ступеня передпосівної Підготовки насіння на його схожість, а в кінці літа виміряли висоту сіянців. У період сівби горіхів першої групи корінці пошкоджуються або повністю відламуються, що призводить до затримки в розвитку сходів. Цікаво відзначити, щоінайбільшою виявилася висота однорічних сіянців, вирощених з закритих горіхів. Спостерігається навіть певна залежність між довжиною корінця і величиною надземної частини сіянця.

Крім стратифікації й передпосівного намочування насіння, є й інші способи прискорення проростання насіння грецького горіха, наприклад, руйнування шкаралуші, ендокарпія перед сівбою. Як показують досліди багатьом авторів, руйнування шкаралупи при умілому виконанні, може бути фактором, що сприяє прискоренню розвитку плодів, більш ранньому і дружному проростанню насіння й росту сходів.

У південних районах (Молдавія, Кримська та західні області України) доцільна також осіння сівба горіхів. У районах із затяжною і малосніжною зимою, з переходами навесні від холодів до відлиг осіння сівба грецького горіха не дає позитивних результатів. В усіх умовах весняна сівба надійніша, ніж осіння.

Правильним положенням плода горіха в землі під час сівби слід вважати таке, при якому проростки розвиваються нормально, без викривлення кореня й стебла. Можливі три варіанти положення плода горіха — верхівкою вгору, вбік і вниз. Найкращі результати одержують, коли плоди укладають ендокарпієм на шов верхівкою.