Статьи
Популярне
- Вирощування грецького горіха з насіння
- Сорти грецького горіха
- Купити горіхи оптом у Києві
- Розведення грецького горіха
- Розмноження фундука
- Чим корисні волоські горіхи
- Захист грецького горіха від шкідників та хвороб
- Збирання, сушіння та зберігання горіхів
- Насінне розмноження грецького горіха
- Сорти фундука
Сорти фундукаТеплий і вологий клімат у республіках Закавказзя, на Чорноморському узбережжі Краснодарського краю та Південному березі Криму сприятливий для культивування старих сортів фундука пристосованих до субтропічних умов вирощування. Ще в дореволюційні часи були спроби розвести фундук на Україні шляхом використання уже існуючих сортів, але ці спроби успіху не мали, бо існуючі сорти, пристосовані до м'якого клімату, не витримували суворих умов України. Для України треба було вивести свої сорти фундука, які були б пристосовані до суворіших кліматичних умов, але які й не поступалися б уже відомим у культурі сортам ні за врожайністю, ні за господарськими властивостями горіхів. Тепер уже можна сказати, що це завдання виконано. Завдяки нашим роботам з селекції фундука, які ми проводимо в Українському науково-дослідному інституті лісового господарства і агролісомеліорації ім. Г. М. Висоцького близько п'ятидесяти років, виведені українські зимостійкі, високоврожайні сорти фундука, які дають горіхи, що за своїми властивостями не поступаються перед горіхами старих південних сортів. У Радянському Союзі в довоєнні роки селекційні роботи з фундуком вперше розпочав І. В. Мічурін. Великий перетворювач природи неодноразово виступав із статтями, в яких писав про горішники (фундуки), як дуже цінну і прибуткову, але незаслужено забуту культуру. У своїх селекційних роботах ми застосовували метод акліматизації та віддаленої гібридизації. Суть акліматизації полягає в тому, що горіхи південних і західноєвропейських сортів висівали в умовах Степу України. Одержані сіянці протягом двох років витримували в розсаднику, після чого з них відбирали найбільш розвинені і без ознак пошкодження морозами. Після вступу кущів у пору плодоношення відбирали найбільш зимостійкі та врожайні і спостерігали за ними протягом 12—15 років, аналізували горіхи, визначали вихід ядра та вміст у ньому олії і білків. Кущі, які задовольняли всім вимогам, виділяли в категорію маточних. Маточні кущі розмножують вегетативним способом. Вегетативне покоління цих кущів і є сорти. їм дають відповідні назви, а саджанці передають у державне та виробниче сортовипробування. Матеріали цих сортовипробувань є підставою для районування сортів фундука. Застосовуючи метод гібридизації, схрещували різні сорти фундука з ліщиною звичайною, різнолистою та ведмежою. Одержані гібридні горіхи висівали в розсадник або на постійні місця на селекційну плантацію. Дальша технологія така сама, як і при виведенні сортів методом акліматизації. У гібридів, одержаних від схрещування ліщини звичайної з фундуком, домінуючими ознаками були здебільшого ознаки ліщини. Цей дикий вид ліщини настільки пристосувався до місцевих зовнішніх умов, що, як виявилось, одного схрещування недостатньо для зміни спадкових ознак і властивостей у гібридів. Для фундука і ліщини ведмежої грунтово-кліматичні умови України були новими, відмінними від тих умов, в яких вони росли природно чи в культурі. Основні роботи з гібридизації ліщин і фундука виконані нами в Устимівському дендропарку Глобинського району Полтавської області та на Веселобоковеньківській дослідній станції Долинського району Кіровоградської області. Роботи по акліматизації проведені на Маріупольській лісовій дослідній станції Волноваського району Донецької області, у плодорозсадницькому радгоспі «Лозівський» Лозівського району Харківської області, а також на Веселобоковеньківській станції. Маточні (елітні) кущі, які стали родоначальниками нових зимостійких сортів фундука, відбирали на селекційних плантаціях. Сорти фундука, які виведені на Маріупольській дослідній станції. Анадольський — розлогий кущ до 4 м висоти. Плоди зібрані в пучки по 2—4 шт. Горіхи середнього розміру, слаборебристі, блискучі, зверху з сірим нальотом. Вихід ядра 48,3 %. В ядрі міститься олії 66,46 %, протеїну — 16,8 %. Урожайність горіхів з куща — 7 кг. Донбас 1. Виведений від сіянця азербайджанського сорту Бомба. Висота куща — 4,5 м, діаметр — 5 м. Плоди зібрані по 1—3 шт. Горіхи кулясті, великі, світло-коричне. Вихід ядра — 48 %, вміст олії в ядрі — 63,8 %. Урожайність горіхів — 7 кг з одного куща. Донбас 2. Висота куща — 3,5 м, діаметр — 5 м. Плоди по 2—4, іноді до 7 шт. Горіхи конусоподібні, денце велике, злегка випукле. Шкаралупа Тонка, брунатного кольору. Вихід ядра — 53,75 %, вміст олії — 67,1 %, протеїну — 19,6 %. Урожайність горіхів з куща — 7 кг. Марлосівський. Висота куща 4 м, діаметр — 5 м. Плоди по 2—3 або поодинокі. Горіхи висотою — 2 см, шириною — 1,6, товщиною—1,4 см, темно-брунатного кольору. Вихід ядра — 48 %, олії в ядрі — 69, протеїну — 15,5 %. Дегустаційна комісія Укрголовкондитер дала високу оцінку смаковим якостям ядра горіхів цього сорту. Урожайність горіхів з одного куща — 7 кг. Шахтарський. Виведений від сіянця азербайджанського сорту Фундук-ягли. Висота куща 3,5 м, діаметр — 4,5 м. Горіхи округлі, денце плескувате. Вихід ядра — 50,2%, жирність — 63,2, протеїну — 16,4 %. Волноваський. Вирощений від сіянця азербайджанського сорту Варташен 5. Кущ середньої сили росту з тонкими рівними скелетними стовбурцями. Горіхи кулястої форми, висота — 1,7 см, ширина— 1,8 і товщина 1,5 см. Шкаралупа темно-коричнева, середньої товщини, міцна. Ядро щільне, кремового кольору, вкрите тонкою оболонкою. Вихід ядра — 52,2 %, вміст олії в ядрі — 66,1 %. Сорти фундука, які виведені на Веселобоковеньківській селекційно-дендрологічній дослідній станції. Братолюбівський (фундук № 42). Кущ досягає 3,5 м висоти і 3,8 м у діаметрі крони. Горіхи кулясті. Вихід ядра — 49,5%. Воно приємне на смак; містить олії — 63,6 %; протеїну —19,9 %. Визрівають горіхи в кінці серпня — на початку вересня. Сорт виділяється своєю високою посухостійкістю і морозостійкістю. Урожайність — 6 кг з куща. Україна 50. Кущ у 15-річному віці досягає 3,7 м висоти і 5,2 м у діаметрі крони. Плоди зібрані в пучки по 2—6 шт. Горіх красивий, круглий довжиною 1,9 см, шириною 1,9, товщиною 1,6 см, з білуватим опушенням біля вершини. Ядро становить 47,4 %, у ньому 62,9 % олії. Сорт морозо-і посухостійкий, мало пошкоджується шкідниками і не уражується хворобами. Горіхи достигають у першій декаді вересня, урожай з куща 8 кг. Рекомендується для створення промислових садів. Перемога 74. Кущ у 14-річному віці 3,6 м заввишки й 4,5 м у діаметрі крони. Плоди по 2—8 шт. Довжина горіхів 1,7 см, ширина — 1,4, товщина — 1,2 см. Вихід ядра — 47%. В ньому міститься 71,2% олії та 16,9% протеїну. Достигають плоди у першій декаді вересня. Урожай чистих горіхів з одного куща становить до 10 кг. Сорт морозо- і посухостійкий. Рекомендується для промислової культури. Урожайний 80. У 14-річному віці висота куща становить 3,8 м, діаметр — 4,2 м. Плоди по 3—8 шт. Горіхи довжиною 1,6 см, шириною 1,3, товщиною 1,1 см. Вихід ядра — 48 %, міститься 64,9 % олії. Горіхи достигають в другій половині серпня. Урожайність — 5—8 кг з куща. Сорт відзначається винятковою силою продукування пилку: на одному кущі утворюється 4—6 тис. сережок. Рекомендується для промислової культури. Степовий 83. Кущ у 14-річному віці досягає 3,5 м висоти і 4,3 м у діаметрі. Плоди по 2—5 шт. Довжина горіхів — 2 см, ширина — 1,3, товщина — 1,2 см. Ядро містить 62,1 % олії. Достигають в першій декаді вересня. Урожайність 3 куща — 8 кг. Рекомендується для створення промислових садів. Дружба. Висота куща — 5 м, діаметр — 4,5 м. Висота горіхів — 2,5 см, ширина—1,9, товщина — 1,7 см. Вихід ядра —50,7%, вміст олії — 59%. Урожайність з куща — 6 кг. Сходи горіхів починають гинути, коли температура верхнього шару ґрунту перевищує 45 °С, причому відмирає (темнішає) та частина сіянця, яка безпосередньо стикається з нагрітим шаром ґрунту. Характерно, що при перегріванні (сонячних опіках) гине надземна частина, а корінь лишається живим. У сприятливих умовах на ньому можуть утворитися нові пагони. Щоб захистити сходи від сонячних опіків у жарку погоду (коли температура верхнього шару ґрунту перевищує 45°С), на посівах доцільно встановлювати щити або білити посівні рядки (у вечірні години) розчином крейди за допомогою обприскувача (на одну частину меленої крейди беруть сім частин води). Встановлено, що побілка знижує температуру верхнього шару ґрунту порівняно з небіленими ділянками на 11 —14 °С. Догляд за ґрунтом на посівах фундука полягає у 5— 6-разовому розпушуванні міжрядь на глибину 4—10 і 4— 5 см, прополюваннях рядків для очищення від бур'янів. У виробничих умовах іноді утворюються так звані «мертві посіви» фундука. При цьому висіяні горіхи (восени або навесні) можуть пролежати в ґрунті все літо й зиму і дати сходи тільки навесні наступного року. Найчастіше вони утворюються внаслідок недостатньої стратифікації або підсушування горіхів, загортання їх при сівбі на незначну глибину або в сухий ґрунт. Догляд за такими посівами протягом вегетаційного періоду полягає в розпушуванні ґрунту в міжряддях і прополюванні бур'янів у рядках. Цілком очевидно, що утворення таких посівів є небажаним явищем. |
Використання матеріалів сайту можливе виключно з некоммерційною метою. Обов'язковою умовою є розміщення не прихованого від індексування та легко доступного для ока, посилання на наш сайт: